• ua
  • ua
  • МЕНЮ:

    Відродження будівельної галузі в умовах війни

    24.03.2023

    Науковий консультант УЦСБ Артем Білик розповідає про нові виклики будівельної галузі та принципи «зеленої» відбудови України.

    Виклики і можливості війни для промисловості України

    В Україні продовжується оборона від повномасштабного вторгнення рф. Значна частина окупованої території вже звільнена але ще більша – знаходиться у тимчасовій окупації та буде звільнена в майбутньому. Війна сильно позначилася на будівництві. Це стосується як відновлення будівель та інфраструктури, так і будівельної галузі вцілому. Тільки за офіційними даними, внаслідок війни в Україні зруйновані або пошкоджені майже мільйон житлових будинків, десятки тисяч нежитлових об’єктів, тисячі кілометрів доріг, залізниць, мостів тощо. Будівельна галузь зазнала значних руйнувань, втратила частково сировинну базу, виробництва. Зокрема, значна кількість металургійних підприємств, розташованих на півдні і сході, зруйновані, окуповані або опинилися перед необхідністю пошуку нових ресурсів та ринків збуту. Змінилася і структура та обсяги попиту у нерухомості.  

    Це нові виклики для економіки та промисловості України, які несуть в собі як ризики, так і можливості, якщо правильно і вчасно на них зреагувати. Головним ризиком існуючої ситуації, на нашу думку, в будівельній галузі є недалекоглядні рішення «миттєвого задоволення потреб», що можуть призвести до перманентної імпортозалежності, коли деякі напрямки галузі просто зникнуть, протезовані довгий час за рахунок міжнародної технічної допомоги. В сфері будівництва це може призвести до втрати зовнішніх і внутрішніх ринків будівельної продукції, заміщення значної частини сегменту проектування та будівництва, всього ланцюжку створення цінності. 

    Також є ризики, пов’язані з нераціональним використанням ресурсів при відновленні, спорудженням тимчасового житла для вимушених внутрішніх переселенців, частковими рішеннями у інфраструктурі. На жаль, існують кейси післявоєнного відновлення, такі як Сараєво у Боснії-та-Герцеговіні, або столиця Лівану м. Бейрут, коли інвестиції  у відновлення будівель так і не призвели до економічного підйому міста та покращення у ньому умов життя. Сумнозвісні «хрущівки» - також приклад як тимчасове житло з обмеженими зручностями перетворилося на постійне та створило відповідні містобудівні проблеми, що й допоки не мають однозначного вирішення. Вже зараз ми можемо бачити небезпечні тенденції, коли під приводом «підчасвоєнного» нагального відновлення приймаються законодавчі і будівельні рішення, що порушують та мають сумнівну ефективність. Те що вважається «не на часі» зараз, ризикує обрушитися на час наших нащадків, які не скажуть за це спасибі.

    До можливостей, які є зараз - можна віднести шанси на глобальне оновлення будівельної індустрії. Відновлення зруйнованої війною інфраструктури на нашу думку повинно відбуватися вже на нових принципах із урахуванням «зеленої» складової та з орієнтацією на переробку будівельних відходів, що утворилися внаслідок військових дій.

    Настав той етап, коли децентралізація – означає незалежність, як індивідуального домогосподарства, так і країни вцілому. Максимальна автономізація будівель, диверсифікація інфраструктури, як у сфері енергетики так і у виробництві, ресурсовидобутку – є запорукою сталості. «Гігантоманія» успадкована від часів срср показала свою вразливість, зокрема у електропостачанні, коли централізовані підстанції 750кВ стали мішенню, уражені трансформатори та інше устаткування – бо в світі просто вкрай рідкісні підстанції такого високого класу напруги.

    Демонтажні роботи та переробка відходів також є тим напрямком, який потребує уваги. Лише у Київській, Чернігівській та Сумській обл. від руйнувань будівель та споруд утворилося близько 15,2 млрд. тонн відходів, прогнозовано що по країні ця цифра на порядок вища. Ретельна класифікація та розробка сценаріїв повторного використання компонентів будівель – може суттєво знизити вартість відновлювальних робіт та знизити екологічне навантаження.

    Основними сегментами будівництва, які прогнозовано можуть розвиватися навіть під час війни, є відновлення, житлове будівництво і реконструкція, спорудження і модернізація виробництв, особливо військового напрямку і подвійного призначення. При цьому реконструкція стосується не тільки перебудови пошкоджених будівель, а і перегляду існуючої забудови, в ракурсі підвищення енергоефективності та безпеки. Так наприклад, ревізія бомбосховищ і укриттів, перетворення існуючих підвалів і будівництво нових укриттів – є як значним за обсягами новим ринку, так і сприяє підвищенню національної безпеки.

    Віриться, що Україну чекає підйом виробництв, як в галузі будівництва, так і екологічних товарів. Також має зрости сектор продукції подвійного призначення. Та велика кількість і типологія техніки та устаткування, яка зайшла і продовжує заходити в Україну, потребує запасних частин, обслуговування, стоянки та ремонту тощо. Це вже відчутно на фронті. Тому, на наш погляд варто доповнити структуру міжнародної технічної допомоги, запрошувати виробничі лінії, високоавтономне устаткування. Але насамперед – слід розвивати власну українську освіту і науку, вітчизняні наукоємні технології. Зрештою, ми маємо вийти на власне, максимально замкнене виробництво ключових систем і озброєнь задля ефективної оборони держави, що також потребує значних обсягів будівництва.

    Ще визначний вчений С.Лем визначив, що є три типи взаємодії із технологіями – носії технологій, користувачі технологій та користувачі продуктів технологій. Ми маємо перейти від фазового стану користувачів продуктів технологій до користувачів технологій а потім досягти рівня і їх носіїв. Готові рішення,конструкції, будівлі комплектної поставки – безперечно потрібні на деякому етапі відновлення України у критичних місцях. Проте для побудови сталої економіки, необхідні зважені рішення на основі оцінки життєвого циклу, розвиток замкнених циркулярних економічних ланцюжків.

    Інший сегмент будівництва, який розвиватиметься в найближчі роки – це цивільний захист і безпека інфраструктури. Зокрема, разом із Генеральним штабом ЗСУ ми у 2022 році розробили та впроваджуємо програму «Країна-Фортеця», що передбачає зведення кількарівневого інтегрального захисту критичних об’єктів держави в умовах військових загроз.

    Не менш важливим викликом, як відбудова та безпека - для наших міст є зміни клімату. Літо з кожним роком стає все спекотнішим, зими нерівномірні, зростає кількість опадів. Тільки вже у 2023 році в Україні було зареєстровано кілька температурних рекордів. 

    Відтоді при відбудові, ми можемо максимально підготувати міста до зміни клімату, водночас сильно зменшивши їх власний вплив на мікро- і макроклімат, зробити більш стійкими. Це включає в себе як розширення мережі відкритих зелених зон, так і збільшення кількості зелених насаджень, сприяння біорізноманіттю, впровадження систем управління відходами, дощовими і талими водами за допомогою сучасних сталих будівельних рішень.

    Нові інструменти для оцінки рішень та підходи до відновлення будівельної галузі

    Для цього у 2020-21 році з нашою участю було розроблено, а у 2022 році - випущено ДСТУ 9171:2021 «Настанова щодо забезпечення збалансованого використання природних ресурсів під час проектування споруд». В певних положеннях даний ДСТУ є революційним. Зокрема у ньому затверджене повторне використання та вторинне перероблення матеріалів і виробів на рівні не менше 70%, що є частиною виконання угоди з ЄС. Слід при цьому наголосити , що в Україні наразі вже імплементовані майже всі норми зі сталого розвитку: ДСТУ  ISO 14000 «Екологічне управління», ДСТУ ISO 15686 «Планування терміну служби» та ін. Але багато із них ще слід перекласти українською та зробити онлайн-доступними для всіх.

    У ДСТУ 9171 запропоновано три типи архітектурно-будівельних систем (АБС): оптимальна, раціональна та критична. Ключові відмінності між типами АБС – тривалість строку експлуатації, можливість заміни архітектурно-планувальних рішень (перегородок) і огороджувальних конструкцій протягом життєвого циклу та їх живучість. На жаль, надзвичайні випадки із будівлями, особливо спричинені військовими подіями, - показали вразливість критичних АБС, таких як залізобетонні панельні будинки до прогресуючого руйнування, Фактично, для багатьох із них не працює і «правило двох стін», що мало б дати хоча б невеликий захист мешканцям при раптових обстрілах. Тому від панельних вирішень в подальшому слід повністю відмовитися. 

    У згаданому ДСТУ описано критерії раціонального використання природних ресурсів при реконструкції АБС та методи зниження фінансових витрат на утримання будівель, наведено методику врахування екологічної ефективності використання будівельних матеріалів під час проектування, на різних рівнях аналізу, а також методику визначення ефектів від впровадження заходів зі збалансованого використання природних ресурсів. Постульовано обмеження на захоронення матеріалів, виробів і конструкцій, мотивується реконструкція і капітальний ремонт, а не знесення і нове будівництво. 

       

    Оцінка життєвого циклу і як наслідок - глибинна реутилізація цеху 1956 р. побудови у м. Lackenby(а), ВБ: 20 тис. тонн сталі були застосовані для терміналу 5 аеропорту «Heathrow» (б) і для нової трибуни на «Oval Cricket Ground» (г) і для мосту на вокзалі «Паддінгтон» в Лондоні (в), для балок автомобільного мосту А249 на острів Шеппі. Окрім того, сталеві оцинковані смуги були використані для спорудження каркасних будинків і навіть для автомобільних деталей і для виробництва монет номіналом 1 і 2 фунта стерлінгів

    Методики економічної та екологічної оцінки життєвого циклу (ЖЦ), наведені у ДСТУ 9171 – дозволяють прийняти зважене рішення при оцінці різних варіантів споруди на основі чисельних показників.

    Окрім ДСТУ 9171, під егідою УЦСБ та КНУБА, в кінці 2022 року вийшла монографія «Аналіз життєвого циклу каркасів будівель комерційного призначення», яка одночасно є посібником до широкого застосування принципів, описаних у вказаному ДСТУ.

    Ключовим визначником ефективності будівлі є екологічний аналіз життєвого циклу (Life Cycle Assessment, LCA) – об'єктивна кількісна оцінка потоків матеріалів і енергії та впливів на довкілля, які пов'язуються з життєвим циклом діяльності, або деяких з цих стадій. Основною інтегральною чисельною оцінкою у LCA є характеристичний показник потенціалу глобального потепління.

    На етапі ескізного проекту або техніко-економічного обґрунтування (розрахунку) достатньо попередньої оцінки LCA. Для інших етапів – проект, робочий проект або робоча документація, коли відомі обсяги основних матеріалів і робіт, пов’язаних зі створенням об’єкту архітектури, застосовується детальний, поелементний аналіз життєвого циклу. Для стадії П або РП / РД як правило, проводиться повний розрахунок LCA. Такі положення ДСТУ 9171 були внесені у 2022 році і у ДБН А.2-2:3.

    Іншим типом оцінювання ЖЦ є економічна оцінка його вартості (Life Cycle Costing, LCC або ж Life Cycle Costing Analysis, LCCА) – техніка визначення загальної вартості активу для власника, яка може здійснюватися на різних етапах або для всього життєвого циклу проекту.

    Економічний критерій вибору форми будівлі повинен бути всеосяжним і враховувати всі компоненти його життєвого циклу, використовуючи принцип мінімізації його підсумкової вартості. При цьому розрізняють вартість власне життєвого циклу будівлі (LCC) і вартість повного життя будівлі (Whole Life Cycle Costing). Розрахунки LСA та LCСA життєвого циклу дозволяють оцінити доцільність відновлення будівель. Відомо, що питома доля вартості витрат укрупнених фаз життєвого циклу будівлі складає 12,6% для фази зведення, а для фази експлуатації – 85,4%. В той же час ключові архітектурно-планувальні та конструктивні рішення, які впливатимуть на викиди і витрати ЖЦ -  закладаються саме на етапах планування і проектування.

    Енергоємні галузі, такі як металургія, хімічна промисловість та виробництво цементу, є необхідними для європейської економіки, як частина кількох ключових ланцюгів створення вартості. Декарбонізація та модернізація промисловості є надзвичайно важливими. Розроблений план дій ЄС із впровадження кругової економіки охоплює усі сектори економіки. Зусилля Єврокомісії будуть зосереджуватися на ресурсномістких секторах, таких як текстиль, будівництво, електроніка та пластмаси.

    Спосіб виготовлення сталі на всьому ланцюжку має бути дружнім до довкілля і містити якомога менше приєднаних викидів. З цією метою, можливий і доцільний перехід на більш екологічні джерела енергії та методи для виробництва сталі. У Європі декілька компаній вже працюють над новим способом виробництва сталі з низьким рівнем викидів. Зокрема, три компанії (SSAB, LKAB та Vattenfall) об’єднали зусилля та співпрацюють для промислового впровадження «першої у світі технології виготовлення сталі, яка не використовує викопного палива і практично не має вуглецевого сліду» під назвою HYBRIT, яка замість коксу та вугілля використовувати водень, який отримується електролізом води з використанням відновлюваних джерел енергії. Водень реагує з киснем, що міститься у залізній руді, забезпечуючи хімічний процес прямого відновлення заліза. Замість СО2 побічним продуктом є вода, викиди інших забруднюючих речовин, які утворюються в традиційних металургійних процесах через використання вугілля, також усуваються. Концерн SSAB оголосив, що планує почати виробляти таку «чисту» сталь до 2026 року. SSAB скоротить свої викиди СО2 у Швеції на 25% вже до 2025 року шляхом переобладнання металургійного комбінату Оксельсунд. У період між 2030-2040 рр. також планується переобладнання виробництв у м. Лулео, Швеція, та м. Раахе, Фінляндія, для ліквідації викидів CO2. Загалом SSAB планує повністю декарбонізувати своє виробництво сталі до 2040 року. У 2020 році в Німеччині у місті Зальцгіттер вже побудовано завод для виробництва сталі на "зеленому" водні. 


    Один з варіантів екологічного способу виробництва сталі за допомогою водню

    Більш енергоощадні методи виплавки у електропечах із живленням електроенергією з відновних джерел дозволяють також знизити вартість і підвищити конкурентоспроможність прокату. У партнерстві з компанією OneSteel дослідний центр SMaRT (Sustainable Materials Research and Technology) при Університеті Нового Південного Уельсу в кінці 2000-х років розробив «зелений» металургійний процес, в якому для виготовлення сталі використовуються відходи пластику та автомобільні шини, в яких закінчився строк експлуатації, як функціональна альтернатива коксу. Новий виробничий процес Polymer Injection Technology, також відомий як «Green Steel», на сьогодні вже комерціалізований для електродугових печей в Австралії та чотирьох інших країнах, включаючи Південну Корею, Таїланд, Велику Британію та Норвегію. Досвід проектів «Green Steel» показав, що таке інноваційне виробництво є комерційно успішним. Новий технологічний процес дозволив підвищити ефективність електродугових печей та знизити їх питомі витрати електроенергії при виплавці сталі. Також підприємства отримало додаткове джерело прибутку від плати за утилізацію відходів, замість витрат на кокс. Це принесло значні фінансові результати для промисловості, одночасно демонструючи успішне впровадження досліджень у виробництво. Але головне те, що це дозволило скоротити промислове забруднення та захистити здоров’я та життя людей.

    Щоб повністю усунути викиди CO2 на виробництві, зокрема компанія ArcelorMittal розробила технологічну стратегію з низьким рівнем викидів, яка спрямована не тільки на використання альтернативної сировини та знешкодження викидів CO2, але й на пряме уникнення вуглецю (Carbon Direct Avoidance або CDA). Також ArcelorMittal має намір запустити новий проект на заводі в Гамбурзі, щоб вперше використовувати водень у промислових масштабах для прямого відновлення залізної руди в процесі виробництва сталі, і у найближчі роки планується побудувати пілотний завод. Інші світові металургійні компанії, такі як Thyssenkrupp, TATASteel, poesco, nipponsteel, United States Steel тощо – вже у 2021 році оголосили про перехід до 2050 року до вуглецево-нейтрального виробництва. Суміщені вітро-водневі, сонячно-водневі станції дозволяють застосувати екологічні джерела енергії для електролізного отримання водню. Іншими перспективними технологіями є захоплення, збереження і перенаправлення вуглецю на екологічні цілі. Зокрема двоокис вуглецю дозволяє більш ефективно вирощувати рослини у теплицях, водорості, газувати напої тощо, а також може перероблятися у синтетичний метан із застосуванням технології Power-to-Gas. Різноманітні технології екологізації металургії поволі стають все більш доступними.


    Перспективні технології екологізації виробництва сталі, які очікувано стануть комерційно доступними до 2030 року, DRI - Direct reduced iron, гарячебрикетоване залізо

    Окрім масового впровадження відновних джерел енергії (ВДЕ), у виготовленні сталі необхідні законодавство і контроль, які стимулюють виробника до інвестицій у екологізації, нові погляди на ресурсовикористання. Більше використання вторинної сировини і вибір продуктів із меншим значенням вмісту первинної залізно-рудної сировини – дозволяє значно знизити приєднані викиди СО2. Так, одна тона брухту економить понад 740 кг вугілля, а місцевий брухт зменшує приєднані викиди ще більше. У ЄС при виробництві сталі використовують понад 50% металобрухту, а деякі марки сталей вже містять до 98% вторинної сировини. Саме велика частка повернення металобрухту в процес виробництва сталі та EAF-процес на сьогодні є, та в середньостро¬ковій перспективі буде залишатися основним еле¬ментом кругової економіки в металургії ЄС. Інтенсифікація використання і збереження сталевих виробів у життєвому циклі значно зменшує питомі викиди, приєднані до них.

    В Світі у крайні роки все більше шириться концепція мислення життєвого циклу (Life cycle thinking). Це процес врахування при ухваленні рішень прогнозованих обсягів споживання ресурсів, навантажень на довкілля і людину, пов'язаних з повним життєвим циклом продукту. Згідно із нею, соціально-економічний ефект від реалізації проекту, може бути також порахований, як уникнення збитків та економія витрат, пов'язаних зі зменшенням ймовірності негативних наслідків для підприємства і держави в цілому, в зв'язку із відшкодуванням втрат працездатності, відрахуваннями на компенсацію збитків і недоотриманого ВВП, або ж навпаки у формі додаткової генерації ВВП. Наприклад, збільшення термінів будівництва через непродуману логістику або велику вагу матеріалів, що постачаються на майданчик – веде до непродуктивних витрат, зменшуючи питомі показники ВВП, а інтенсифікація і оптимізація процесів та конструкцій – збільшує питомі показники ВВП. З іншої сторони, ВВП наразі не розглядається як абсолютна міра успішності і добробуту людства, а загальне зростання економіки – обмежене спроможністю екосистем та вичерпністю ресурсів. Для будівель мислення життєвого циклу включає врахування потреб в адаптації до змін клімату на етапі планування будівництва.

    Отже, сумарно, можна виділити принципи, яким має бути відновлене будівництво, щоби відповідати принципам циркулярної економіки:

    1. Оптимізовані проектні рішення. Це означає значне залучення відходів, здатність до реконструкції, добудови, зміни функціоналу будівлі;  екологічні паспорти продукції та сценарії реутилізації, рішення і матеріали безпечні для довкілля; висока заводська готовність, модульність та уніфікація конструкцій, сумісність і взаємозамінність при використанні за необхідності для іншого призначення.
    2. Екологічний видобуток, ощадна металургійна, виробнича галузь.  Як вказано вище, ми маємо шанс відновити металургію у екологічному форматі, з використанням переважно місцевої сировини і матеріалів, застосуванням низькоемісійної логістики, значного вмісту брухту. Нам потрібна нова екологічна металургія.  
    3. Високий ступінь повторного використання елементів, решток руйнацій. Відходи від військової руйнації відрізняються від будівельних відходів – окремо всі ці залишки могли б бути використані, але в наявному стані вони перемішані і потребують дуже ретельного сортування. Сталь не є екологічною сама по собі. Вона стає такою при повторному використанні. Значну частину руйнацій будівель складають металеві відходи, особливо в об’єктах промисловості. Окрім сировинної  бази в якості металобрухту, готові сталеві  елементи можуть бути використані у нових будівлях та при ремонті існуючих. В деяких випадках, цілковиті будівлі зі сталевим можуть бути переміщені у нові більш прийнятні місця.
    4. Інформація про сталість компонентів, бази даних та інструменти оцінки доступні учасникам ринку. Введення в Україні обов'язкової екологічної сертифікації будівельної продукції, як Environment Product Declaration (EPD), може дозволити диверсифікувати оподаткування, а споживач матиме відкриту інформацію про «екологічний слід» товару, що дасть змогу йому вибирати усвідомлено, відстежувати продукти із запланованим дочасним старінням.
    5. Моделі оцінки рішень ґрунтуються на екологічному і економічному аналізі ЖЦ. У вирішеннях слід оптимізувати ключові компоненти в результаті аналізу ЖЦ на всіх етапах; передбачені довговічні, економічні та екологічні за критеріями ЖЦ рішення; є системи сертифікації будівель, які стимулюють до використання екоматеріалів, регуляторні і фіскальні інструменти пов’язані із приєднаними викидами протягом ЖЦ, що стимулює замовника використовувати сертифіковані екоматеріали, і є контроль рішень.
    6. Стійкість будівель і споруд до зовнішніх дій та надійність рішень забезпечують довговічність експлуатації. В каркасах будівель має бути забезпечена одинична живучість за рахунок багатов’язності, відсутності ключових уразливих місць, організації простору тощо; досягнуто прийнятного рівня цивільної безпеки і сталості водночас. Це вкрай важливо супроти перманентних військових загроз.
    7. Вирішення полегшують ремонти, реконструкцію, перенесення на нове місце і зрештою, демонтаж, реутилізацію, і відновлення екосистеми. У будівлях має бути мінімізоване монтажне зварювання;  передбачена доступність заміни елементів в кінці життєвого циклу; фізична можливість повторного використання елементів або цілих будівель чи каркасів в кінці експлуатації, перенесення будівлі на нове місце із мінімальними витратами. Реновації, надбудови і перебудови, ремонти та переоснащення мереж, зміна призначення – мають бути відносно легкі, а залучення тимчасових елементів - мінімізовано, або ж вони повинні мати високий ступінь повторного використання, чи включені потім у постійне використання в будівлі і не виїжджають з майданчику. Переважно локальне походження ресурсів та розташування місць утилізації відходів на відносно недалеких відстанях – значно підвищують сталість будівель.  

     

    Після війни: перспективи будівельної галузі

    В той час, як безліч сфер життя людства пережили науково-технічний прорив, будівництво залишається майже на тих же параметрах продуктивності та ефективності. При цьому загалом будівлі спричиняють біля 40% споживання енергії та біля 47% викидів СО2 в усьому життєвому циклі.

    На нашу думку, введення обов’язковими екологічної та економічної оцінки ЖЦ має бути «гейм-ченджером», що призведе до прориву у будівництві, так як підтягне цифровізацію, відповідну регуляторну політику, нові підходи у виробництві і експлуатації.

    Внаслідок бойових дій лише у Київській, Чернігівській та Сумській областях від руйнувань будівель та споруд утворилося близько 15,2 млрд т відходів. Наразі в України переробка такого обсягу будівельних відходів поки неможлива, хоча, наприклад, в Австрії переробляється близько 87% відходів будівництва та зносу. Таким чином, під час післявоєнного відновлення стане питання максимального завантаження потужностей металургії та виробництва металоконструкцій, а також формування умов для переробки будівельних відходів. 

    Українські металургічні потужності значно пошкоджені війною, проте частина залишилися, а металобрухт і рештки будівель можуть стати додатковою сировиною. Більш інтелектуальне маркування будівельної продукції, «інтернет речей», може не тільки  прискорити і зробити більш надійним будівництво, а і послужити для експлуатації, визначення технічного стану та навіть майбутнього розбирання.

    Комплексний показник сталого розвитку об'єкта – включає в себе технічні та функціональні показники, а також соціальні, економічні та екологічні ефекти, що впливають один на одного. Соціально-економічні ефекти від приєднаних викидів є найбільш оцінюваними.

    Екологічні рішення наразі поступово стають трендом у розвинених країнах і спроби створити будівлю із нульовими приєднаними викидами здійснюються у багатьох установах в світі. Так, компанією ENDIS (Energy Neutral and Sustainable in Steel, «енергетична нейтральність та сталість у сталі») розроблено прототип цілковито вуглецево-нейтральної будівлі зі сталевим каркасом «Duurzaam bouwen met staal» (Екологічна будівля зі сталі), в якому оптимально гармонізовані функціонал, архітектура, конструктив, будівельна фізика та технології монтажу. Для забезпечення у будівлі більшої функціональної гнучкості та адаптивності було використано сітку колон 7,5х7,5 м, що збільшує перспективу довгого економічного терміну служби. Також у проекті широко застосовано відновлювальну енергетику та системи енергозбереження, що забезпечує вуглецеву-нейтральність впродовж всього життєвого циклу до її утилізації.


    Прототип цілковито вуглецево-нейтральної будівлі зі сталевим каркасом

    Безперечно, будівельна індустрія, сталевиробництво – зазнали величезних втрат в Україні. Так, наприклад, металургійні потужності у Маріуполі було майже повністю знищено. Але і фронт робіт із відбудови до перемоги – значний. Перебудова України, становлення військової демократії, держави-фортеці – вимагають нових, ощадних і благосних підходів до господарювання. Оновлена Україна, яка має постати після перемоги, має бути побудована на принципах економічності життєвого циклу та національної безпеки. Враховуючи критичний брак ресурсів в умовах воєнного та післявоєнного часу, методики економного комплексного проектування і аналізу життєвого циклу – мають стати основоположними при виборі рішень. Відродження будівельної індустрії, на усьому ланцюжку створення цінностей, дає шанс замість зруйнованих підприємств відбудувати принципово нові за технологічним оснащенням, із високими рівнями ресурсо- та енергощадності, цілісно враховувати складові сталого розвитку. Це також дає надію на новий світ, позбавлений залежності від викопного палива, і заснований на принципах сталого розвитку.

    ПІДПИШИСЬ, ЩОБ НЕ ПРОПУСКАТИ ВАЖЛИВІ НОВИНИ